Перший урок.Дніпропетровщині - 80 років

Мета .

Виховання любові до рідного краю, почуття причетності до всіх подій які відбуваються на Дніпропетровщині, в Україні, пробудження національної самосвідомості, формування і розвиток почуття гордості за свій народ, свій край, країну, готовності здобувати якісну освіту і розумними справами збагачувати рідну землю. Формувати уявлення про рідне село, створити у дітей емоційний настрій; викликати інтерес до пізнання рідного краю; розвивати спостережливість, зв’язне мовлення; 

виховувати любов до рідної землі

. Обладнання: ілюстративний матеріал «Моя Батьківщина – Україна», фотографії рідного села, герб України, Дніпропетровська, ілюстрації, виставка книжок до теми

Хід уроку

Вчитель 

Ось і знову дзвінок лунає, 

Мелодійно і срібно звучить. 

Він до класу дітей закликає, 

Щоб успішно вас знову вчить. 

Підросли ви усі й зміцніли 

І цікавістю очі горять. 

Дай вам, Боже, здоров’я і сили, 

Щоб багато нового пізнать. 

Учні

Знову школа дітей стрічає, 

Перше вересня надворі! 

Срібно-срібно дзвінок лунає, 

Ясне сонечко угорі. 

Позбігались до школи діти, 

Бо ж до знань всі стежки ведуть. 

Сміх і радість повсюди, квіти… 

Світлі класи давно нас ждуть. 

Здрастуй, рідна школо! Знов уроки, нові предмети, 

Ти давно нас ждеш, Добрі друзі, пісні 

У середині й довкола І відкриються знань секрети, 

Сяєш і цвітеш! Що їх школа дає для всіх.

Вірш

 Біжить стежка рушникова у світ від рідного порога,

Біжить до чистої криниці, у ній купаються зірниці,

І загляда на пишну вроду калина у прозору воду.

Тут починався рід наш красний.

Над ганком сходив місяць ясний.

Калина в лузі квітувала,

мене матуся колихала.

Пропахли вітром колоски – таке чіпке безмежне поле.

І мамин хліб і ті стежки, якими вранці йду до школи.

Наша славна Батьківщино, наше щастя і наш край!

Чи на світі є ще краща, ще миліша за наш край?

Вчитель

– Ось і знову ми в школі, тепер уже на цілий рік старші. 

– Вітаю вас, діти, з початком нового навчального року! 

Школа вас радісно зустріла чистеньким і затишним класом, світлими віконцями, новими підручниками і готова турбуватися про вас, відкрити всім вам секрети наук, ознайомити з новими предметами, збагатити міцними знаннями, які необхідні в житті кожної людини. 

За літо ви зміцніли, подорослішали. А зараз я подивлюсь чи готові ви вже працювати. Відгадайте-но загадку: 

Красивий, щедрий край 

І мова наша – солов’їна. 

Люби, шануй, оберігай 

Наш край, що зветься … /Україна /

– Якими словами в загадці названо нашу країну? 

– Які ще слова ви можете підібрати до неї? 

Україна – це наш рідний край. Великий, гарний, мальовничий. Треба йти два з половиною місяці без зупину, щоб пройти цей простір з заходу на схід. 

– Скільки років незалежності України ми святкували у серпні? 

– Яка мова є національною? 

– Як називають людей, які проживають на території України? 

Україна – це земля, на якій ви народилися, живете. Тут народилися і живуть ваші батьки, діди, жили прадіди. 

Україна – найдорожче, найрідніше, найкраще місце для кожного з нас. 

Україна – це наша домівка, школа, друзі, синє небо, ясні зорі, сонце,… все те, що рідне і близьке. 

– Яка сама велика річка України? 

– Чи знаєте ви назву міста, в якому є присутня назва Дніпро? 

– А ми всі, які живемо у Дніпропетровську, називаємось?.. 

Я думаю, що майже всі ви народились у нашому чудовому місті. Це місто вашого дитинства. Це ваша мала батьківщина. 

Дніпропетровськ – великий промисловий, науковий і культурний центр України. Наше місто має дуже цікаву історію. 

Місто засновано у 1776 році і названо Катеринославом на честь російської імператриці ІІ. Збудовано воно на обох берегах Дніпра. Розвиток міста пов'язаний із діяльністю багатьох видатних людей . 

У 1926 році місто назвали Дніпропетровськом на честь видатної людини, нашого земляка – Григорія Івановича Петровського. 

Пізніше Дніпропетровськ перетворюється на осередок промисловості та ракетобудівництва. 

Сьогодні воно оновлюється і перетворюється на сучасне європейське місто, в якому мешкає більше мільйона людей. 

Всі люди у місті дотримуються певних правил спільного життя. Одне з цих правил – дотримання правил дорожнього руху. Ми зробимо невеличку паузу і трошки пограємо. 

Фізкультхвилинка.

Гра «Світлофор” 

/ Вчитель називає кольори світлофора у різному порядку, а учні на певний колір виконують дію. /

Червоний – присісти біля парти, 

Жовтий – 2 рази плескають у долоні, 

зелений – тупають ногами.

Вчитель

Кожна людина має свідоцтво про народження, пізніше паспорт. Кожна держава має свої національні символи, які люди шанують і бережуть. Три основні національні символи України – герб, прапор і гімн. 

– Пригадайте, як виглядає герб України, яке слово в ньому зашифроване? 

– Який колір прапора нашої держави? 

– Чи знаєте ви якими словами починається гімн України? 

– Давайте розглянемо сім чудес  Дніпропетровщини

Сім чудес Дніпропетровщини

В Україні та за її межами Дніпропетровська область відома як один з найбільших промислових центрів України. Та не тільки залізною рудою, гранітом і навіть золотом багате Придніпров’я. Наш регіон славиться історією. Тут збереглося безліч пам’яток XVII-XX століть, а долини річок Дніпра, Самари і Орелі чарують мальовничими пейзажами і унікальними краєвидами. Напередодні  ювілею області «Вісті» згадали 7 чудес Дніпропетровщини, які по-новому відкриють для вас неповторний та привабливий край на Дніпрі

Хутір «Галушківка»

Хутір засновано наприкінці XVII сторіччя запорозькими козаками, які селилися на території Дикого Поля. Хутір входив до складу Протовчанської паланки Війська Запорозького. Нині він розташований на території села Гречане Петриківського району. У межах комплексу знаходяться макет козацького укріплення «Січ» та три селянські садиби, збудовані наприкінці ХІХ сторіччя. В першій садибі - корчма та музей селянського побуту, друга - садиба гончара, а третя  -  оселя художника, справжнього майстра відомого на весь світ Петриківського розпису.

Китайгородські церкви

Комплекс храмів у Царичанському районі складається з трьох мурованих бароккових церков - Успенської, Варваринської та Миколаївської. Найстаріші зі збережених - козацькі храми, споруджені коштом китайгородського сотника Павла Семенова у 60-х роках XVIII століття. Успенська і Варваринська за своїм композиційним рішенням не мають аналогів в українській архітектурі. Тетраконхова Миколаївська - споруджена за зразками, поширеними на Гетьманщині.

Токівський водоспад

Одне з наймальовничіших місць регіону - в Апостолівському районі. Цей єдиний у межах області водоспад на річці Кам’янка займає загальну площу понад 2,6 тисячі гектарів. Скелі каньйону річки висотою до 30 метрів складаються з рожевого, червоного та сірого граніту, вік якого сягає 2,6-2,7 млн. років. Цікаво, що фактично всі блоки гранітів  правильної паралелепіпедної форми, і вони можуть досягати 27 м3. До речі, поряд з водоспадом у XVIII ст. був розташований зимівник останнього кошового отамана Запорозької Січі Петра Калнишевського.

Могила Івана Сірка

Нікопольщина - старовинний козацький край, на території якого знаходилися 5 із 8 Запорозьких Січей (нині їх територія затоплена Каховським водосховищем). Неподалік від села Капулівка встановили комплекс «Могила кошового отамана Івана Сірка». Пам’ятник одного з найвідоміших кошових отаманів та талановитого воєначальника спорудили в 1967 році, коли прах кошового і первісний надгробок з могили перенесли із зони руйнування узбережжя Каховського моря на Сторожову могилу.

Троїцький собор

Унікальний дерев’яний дев’ятибанний храм у Новомосковську, збудований на кошти запорозьких козаків, - перлина української дерев’яної архітектури, пам’ятник національного значення. Аналогів храму, 

збудованому в 1775 - 1778 роках, у світі немає. Автором проекту собору вважається народний майстер, уродженець Слобожанщини Яким Погребняк. За легендою, споруду збудували без жодного цвяха. Реставраційні роботи вперше провели в 1830 році: під будівлю підвели цегляний фундамент, бані пофарбували в зелений колір та вкрили позолотою.

Кодацька фортеця

Фортеця у селі Старі Кодаки, що в Дніпропетровському районі, заснована за розпорядженням польського уряду у 1635 році. Перший замок споруджувався за проектом французького інженера Боплана. У цьому ж році його зруйнував кошовий Іван Сулима. У 1635 році звели новий потужний замок «староголландського» типу з чотирма бастіонами. У 1652-1709 роках фортеця була центром Козацької паланки Війська Запорозького. До наших днів збереглися два бастіони і частина валів, а також колишній замковий цвинтар.

Костел Святого Миколая

Дніпродзержинський костел вважається найбільшим у Південній Україні. Його спорудили у 1896-1897 роках за проектом польського архітектора Маріана Хорманського для католиків, які працювали на металургійному заводі у Дніпродзержинську - тодішньому Кам’янському. Готичні форми собору, дві його 33-метрові вежі красою і величчю вражають не менше, ніж середньовічні костели Польщі або Західної України. А з висоти пташиного польоту костел Святого Миколая виглядає, ніби хрест латинської форми.

Вчитель Діти, давайте з вами пригадаємо як називається наше рідне село в якому ми живемо

Гра «Криголам» (добрати прикметники до початкових букв назви села).Сурсько-Михайлівка

Вірш

Я люблю свою хату, і подвір*я, й садок,

Де і сонця багато, і в жару холодок!

Тихо й затишно, квіти коло хати цвітуть,

І невтомно все літо, бджоли в цвіті гудуть.

Все для мене тут рідне: стіни білі як сніг,

І віконце привітне, і дубовий поріг.

Малюю  свій рідний край 

 Уявна подорож за словесним малювання «Міста мого дитинства»

Я збудую місто – 

Сонячне і тихе. 

Хай його минає 

Усіляке лихо. 

Хай живуть у ньому 

Хлопчики й дівчатка. 

Сни казкові сняться 

Всім любим маляткам. 

Просторі стеляться путі, 

Навкруг широкий обрій. 

Нам все відкрито у житті, 

Аби учитись добре. 

Намалюю Україну: 

Жовтий сонях і калину, 

Пишні верби над водою, 

Красну райдугу дугою. 

Ще тополі край дороги, 

Степ широкий і розлогий, 

Білу хату і стежину, 

Ніжні мальви біля тину. 

Жовте поле, небо синє, 

Сум у пісні журавлиній… 

Намалюю Україну – 

Нашу славну Батьківщину. 

Вчитель 

– Я бажаю вам у навчанні натхнення! 

– Діти, вивчити все за один день неможливо, навіть за рік, за десять. Людина має вчитися все життя! Тож, із сьогоднішнього дня наберіться терпіння і бажання вчитися і хай вам щастить!